Кількість
|
Вартість
|
||
|
Чи є на світі хтось, кого Ліза любить більше, ніж батька. Як взагалі можна не любити такого тата, який ладнає з усіма? Тату, переконаного, що кожному в дитинстві потрібне щеплення доброти? Тату, що допомагає порадою і знає про інших людей все? Але, схоже, можна: його раптом забирають у в'язницю. На п'ять років.
А головне – трапляється це саме тоді, коли так багато хочеться татові розповісти: про нового друга Андрія, про його безглузде бажання потрапити в погану компанію Фокса, але найбільше – про Андрієву молодшу сестру К'яру. Це дворічне дівчисько так змінило життя Лізи, що їй - тій, кого в школі всі звати Нємою, - нестримно хочеться балакати, сміятися, в деталях розповідати про проведені в компанії Кьяри дні.
Героїні Юлії Кузнєцової, дівчинки-підлітки, завжди суперечливі й у найкращому розумінні слова рефлексивні. Ліза Макарова з повісті «Де тато?» спостережлива, вона постійно порівнює себе з оточуючими та намагається розібратися як у вчинках інших людей, так і у власних емоціях. Коли тобі 13 років, часто буває так, що сім'я має важкі часи, а твоє життя, навпаки, розквітає. Перший досвід такої відірваності болючий і безцінний одночасно.
Уміння автора декількома фразами описати навіть другорядного героя, створивши характер, що запам'ятовується, робить книги Юлії Кузнєцової особливими. Зазначають це і читачі, і критики: повісті «Дом П» та «Перша робота», видані «КомпасГідом», отримали захоплені відгуки та швидко стали хітами. Твори Юлії Кузнєцової відзначені преміями «Заповітна мрія» та «Книгуру», Міжнародною дитячою премією ім. В. П. Крапівіна. Повість «Де тато?» адресована насамперед підліткам та їхнім батькам.